засідання ради

I n

1. заклик

2. скликання (наради тощо)

3. рішення національного комітету партії про скликання з'їзду для висунення кандидатур

4. виклик (офіцій не запрошення)

5. візит, відвідування

6. перекличка

7. телефонний виклик, дзвінок

- courtesy call візит ввічливості

- return call візит у відповідь

- social call

a) світський візит

b) неофіційний візит

- call for peaceful coexistence заклик до мирного співіснування

- duration of the call тривалість перебування/ візиту

- to fix the duration of the call встановити тривалість перебування/ візиту

- to make calls робити візити

- to pay calls робити візити

- to return smbd. a call відповісти візитом на візит

- call of the House

a) виклик всіх членів парламенту для голосування з важливого питання (Велика Британія)

b) перекличка в алфавітному порядку членів Палати громад (Велика Британія) або членів Палати представників (США)

- call of the States перекличка в алфавітному порядку штатів на з'їзді партії при голосуванні (США)

II v

1. скликати; збирати

2. оголошувати

3. (in, at, on) відвідувати, приходити з візитом

4. телефонувати

- to call a conference скликати конференцію

- to call experts скликати/ збирати експертів

- to call Parliament скликати парламент

- to call a strike оголосити страйк

- to call the Security Council into session скликати засідання Ради Безпеки

- to call forth викликати

- to call forth reservations from smbd. викликати застереження з чийогось боку

- to call off відмінити (засідання тощо)

- to call on smbd.

a) наносити візит комусь

b) надавати комусь слово

- to call on the Dean of the Diplomatic corps нанести візит дуаєну дипломатичного корпусу

- to call up телефонувати

- the meeting has been called off засідання відмінено

- the Chairman called on Mr. Brown голова надав слово пану Брауну

1) засідання ради

2) стіл, за яким відбуваються засідання членів ради

1. n

1) панель; фільонка

2) вставка в сукню

3) список, перелік

4) юр. список (журі) присяжних засідателів

5) список лікарів страхкаси

6) список хворих лікаря із страхкаси

7) особовий склад; персонал; комісія

8) група фахівців — учасників публічної дискусії

9) артисти — учасники вікторини (по телебаченню, радіо)

10) панно; тонка дошка для живопису

11) дошка для тіста; кравецька дошка

12) переносна загородка

13) фотографія довгого вузького формату

14) смужка паперу (пергаменту)

15) шибка

16) плита тротуару (бруківки)

17) сідельна подушка

18) юр. підсудний, обвинувачений

19) розподільний щит; приладова панель; щиток

20) ав. секція крила; сигнальне полотнище

21) друк. проміжок між бинтами

2. v

1) обшивати панелями; вставляти фільонки

2) оздоблювати смужками іншої тканини (іншого кольору)

3) юр. складати список присяжних засідателів

4) юр. включати до списку присяжних засідателів

5) шотл., юр. обвинувачувати

6) рідк. сідлати

* * *

1) панель; фільонка

2) декоративна вставка або смужка ( на одязі)

3) список, перелік; юp. список присяжних засідателів; юp. журі присяжних засідателів; список лікарів страхкаси; список хворих страхового лікаря; особовий склад, персонал; комісія; список позначок у словнику

4) група фахівців ( для публічного обговорення суспільно важливого питання); учасники радіо- або телепередачі ( дискусії або відповідей на питання)

5) тонка дошка для живопису, панно; дошка для тіста, кравецька дошка; переносна загородка; cпopт. бар'єр у вигляді рами або плоту

6) фотознімок довгого вузького формату

7) смужка пергаменту або паперу

8) частина шибки в рамі; частина вітража з окремим малюнком

9) площина тесаного каменю

10) плита тротуару або бруківки

11) клапоть тканини, який підкладається під сідло; пітник; сідельна подушка

12) дiaл.; юp. підсудний, обвинувачуваний

13) cпeц. розподільний щит, пульт; приладова панель; щиток

14) aв. секція крила

15) aв. сигнальне полотнище

16) гipн. виїмкове поле; гірничий цілик

17) пoлiгp. проміжок між бинтами

18) соціол. група опитуваних

1) обшивати панелями; вставляти фільонки

2) оздоблювати декоративною смужкою або вставкою

3) юp. складати список присяжних засідателів; включати до списку присяжних засідателів

4) дiaл.; юp. обвинувачувати, висувати обвинувачення

5) сідлати

1. засідання ради

2. стіл, за яким засідають члени ради

скор. BP

I n прохання, (ввічлива) вимога

- request for division вимога про роздільне голосування

- request for an early meeting of the council вимога про термінове скликання засідання ради

- request for membership прохання прийняти в члени

- request for priority прохання/ пропозиція/ вимога про першочерговість розгляду тощо

- to comply with the request виконати прохання

- to consider a request розглянути прохання

- to grant a request задовольнити прохання

- to make a request звернутися з проханням

- to meet a request задовольнити прохання

- at/ by (smbd.'s) request на (чиєсь) прохання, за (чиєюсь) просьбою

II v

1. просити (дозволу); вимагати; пропонувати

2. робити запит

- to request a division просити про роздільне голосування; пропонувати провести роздільне голосування

- to request further information робити запит на додаткові дані

- to request an increase in the membership просити про розширення складу, запропонувати розширити склад

- to request a separate vote просити про роздільне голосування; пропонувати провести роздільне голосування

- to request the speaker to keep to the point under discussion просити оратора не відхилятись від теми/ від предмету обговорення

1) церк. ризниця

2) парафіяльне управління; церковна рада

3) збори парафіян (членів церковної громади)

4) засідання парафіяльного управління (церковної ради)

5) приміщення для молитовних зборів

6) гардеробна, комора для одягу

* * *

1) ризниця

2) парафіяльне керівництво; церковна рада

3) збори парафіян, членів церковної громади (тж. common vestry, general vestry, ordіnary vestry)

4) засідання парафіяльного керування або церковної ради (тж. select vestry)

1) ризниця

2) парафіяльне керівництво; церковна рада

3) збори парафіян, членів церковної громади (тж. common vestry, general vestry, ordіnary vestry)

4) засідання парафіяльного керування або церковної ради (тж. select vestry)

произойти

1) (сделаться, статься) діятися, подіятися и здіятися, чинитися, зчинятися, зчинитися, учинятися, учинитися, робитися, зробитися, статися, скластися; (твориться) творитися, утворитися и створитися, коїтися, скоїтися; (совершаться, иметь место) відбуватися, відбутися, заходити, зайти. Срв. Случаться, Твориться. [Що було колись, те буде й знов, і що діялось, те й діятиметься, і нема нового нічого під сонцем (Еккл.). Давно колись те діялось у вас на Вкраїні (Шевч.). Побіжу мерщій додому, чи не подіялось чого там (Шевч.). Ось як воно здіялось, слухай (Стор.). Чинилося те у давню давнину (М. Вовч.). У мертвій тиші сонного гаю зчинився бій (Коцюб.). Не так воно робиться, як нам хочеться (Номис). Як сталось це? І як могло це статись? (Грінч.). Але тут і сталось чудо (Самійл.). Дивне диво склалося тут (Грінч.). Надворі таке коїться, що і виглянути не можна (Канів.). Що там скоїлося вчора межи вами? (Коцюб.). І ніхто не знає того дива, що твориться серед ночи в гаї (Шевч.). Як одбувалася ця боротьба - не треба нагадувати, бо одбувалась вона на наших очах (Єфр.). Батьки ніколи не знають того, що одбувається в душі їхніх дітей (Крим.). Еволюція значна зайшла від часів, як батьки боронились війною (Самійл.)]. Между ними -зошла ссора - між ними зайшла сварка, сталася сварка. Между ними что-то -зошло - між ними щось сталося, щось зайшло. [Що межи вами зайшло, най межи вами буде (Франко). Те, що межи нами зайшло, не було непорозуміння (Л. Укр.)]. -зошло землетрясение - стався, зчинився землетрус. -зошёл неожиданный случай с кем - сталася, склалася несподівана пригода кому и з ким. [Сталась йому пригодонька не вдень, а вночі: занедужав чумаченько з Криму ідучи (Пісня)]. Если -зойдёт перемена - якщо станеться, зайде, відбудеться зміна. В нём, с ним -зошла большая перемена - з ним сталася, зайшла, відбулася велика зміна. [Я почула, що від того часу з ним зайшла якась зміна (Франка)]. -дить, -зойти с кем - діятися, подіятися, статися, робитися, зробитися з ким и кому, поводитися з ким. [Сяя молодиця знала усе, що з Оксаною поводилось (Квітка)]. С ним что-то -зошло - з ним и йому щось сталося, подіялося, зробилося. [Що з їм сталося - не знати (Грінч.). Сталося хоробливій людині те, що й повинно було статися (Крим.)]. Не понимаю, что это со мною (с ним) -дит, -зошло - не розумію, що це зо мною (з ним) и мені (йому) діється, робиться, подіялося, сталося, зробилося. [Боже мій! де це я?.. Що це зо мною діється? (Н.-Лев.). Що вам оце такого подіялось? (Федьк.). Що се з нею подіялось? (М. Вовч.). Що це її зробилося? (Житом.)]. С ногами что-то -дит, -шло - ногам щось робиться, зробилося. Действие -дит - дія відбувається, ведеться, провадиться де. [Народні типи з тієї місцевости, де ведеться дія поеми (Рідн. Край)]. Дело -дило в 20-х годах XIX века - дія діялась в двадцятих роках XIX віку. Разговор -дит с глазу на глаз, шёпотом - розмова відбувається, ведеться, провадиться віч-на-віч, пошепки. [Розмова звичайно або уривалася, або провадилася вже пошепки, на ухо (Єфр.)]. Вчера -дили выборы - учора відбувалися вибори. Заседания -дят в здании городского совета - засідання відбуваються в будинку міської ради. Битва под Полтавой -дила 27 июня 1709 года - битва під Полтавою відбувалася 27 червня 1709 року;

2) (возникать, брать начало, быть следствием чего-л.) виходити, вийти, походити, піти, ставати, стати, вставати, встати, по(в)ставати, по(в)стати з чого, виникати, виникнути, випасти з чого. [Вірш виходить з того, що слова розставляються так, що природні наголоси сами собою чергуються, як виміряні, ритмічно (Єфр.). Але не з тієї народньої поезії вийшло старе наше письменство (Єфр.). Звідкіля пішла мова людська (Крим.). Одні системи трактують, що мораль походить з абсолютного авторитету (Наш). Таким чином і стала азбука (Єфр.). З тихеньких усе лихо встає (Номис). Усяк знав, шо од його у селі усе лихо встає (Квітка). Біль, що повставав з нудьги (Крим.). Отаким способом і повстав той поділ праці, що ми тепер скрізь бачимо (Єфр.). З цього могло повстати велике лихо (Загірня). Хто й зна, що-б воно виникло з цього (Грінч.). З того-то й випало, що правди нігде було шукати (Куліш)]. -шло несогласие - повстала незгода. Это -дит от того, что… - це виходить, виникає, (по)стає з того, що… [Може це виникало з того, що українським критикам доводилося разом і обороняти право українського письменства на існування (Єфр.)]. Свет - дит от солнца - світло походить, виходить з сонця. Эта болезнь -дит от простуды - ця хвороба постає з простуди. От этого может -йти убыток - з цього може вийти шкода, збиток. -дить откуда - походити звідки. [Лоялем я зовусь. З Нормандії походжу (Самійл.)]. -дить, -йти от кого - походити, піти з кого и від кого, народитися (во множ. понароджуватися) від кого. [Сини усюди від отців походять (Куліш). З його усі ті і Савлуки пішли по світу (М. Вовч.). З Прометея походжу (Л. Укр.). Деякі з них, як от князі Острозькі понароджувались од варяго-руських і литво-руських князів (Куліш)]. Он -дит от знаменитого рода - він походить з славного роду.

* * *

несов.; сов. - произойт`и

1) ( совершаться) відбува́тися, відбу́тися, ді́ятися, поді́ятися, чини́тися, учини́тися и зчини́тися; ( случаться) става́тися, ста́тися; ( делаться) роби́тися, зроби́тися; твори́тися, створи́тися; (преим. о чём-л. неприятном) ко́їтися, ско́їтися и уко́їтися

2) (возникать, проистекать) виника́ти, ви́никнути, постава́ти, поста́ти

3) ( брать начало) похо́дити, піти́